Журналістку Івлєву в РФ оштрафували на 150 тисяч рублів за пікет на підтримку «Меморіалу»

У Москві суд оштрафував журналістку Вікторію Івлєву на 150 тисяч рублів (близько 53 тис. грн) за участь у пікетах на підтримку товариства «Меморіал».

Про це повідомляє "Дождь" із посиланням на адвоката Івана Уткіна.

 

За участь у пікеті 20 листопада на Пушкінській площі у центрі Москви разом з Вікторією Івлєвою оштрафували правозахисника Юрія Самодурова – на 20 тисяч рублів.

Зазначається, що Самодурова обвинуватили у порушенні порядку проведення публічних акцій, Івлєву – в повторному такому порушенні.

За словами журналістки, вона простояла з плакатом близько трьох хвилин, після чого їх із Самодуровим забрала поліція. Загалом на пікетах було затримано 12 осіб.

Як додає видання, після затримання Івлєву й Самодурова залишили у відділку до понеділка – майже на два дні.


Нагадаємо, Московський міський суд зареєстрував позов прокуратури Москви з вимогою ліквідувати правозахисний центр "Меморіал". Засідання у цій справі призначено на 23 листопада.

Окрім того, генеральна прокуратура Росії звернулася до верховного суду з вимогою ліквідувати "Міжнародний Меморіал", а також його підрозділи - правозахисний центр, архів, бібліотеку та музей. Причиною прокуратура вказала "систематичні порушення законодавства про "іноземних агентів". Судове засідання з цього питання заплановано на 25 листопада.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.