“Як історія одного дня тривала сто років” — у Києві презентували документальний серіал про незалежність. ВІДЕО

24 серпня 1991 року — далеко не відправна точка у незалежності України. До цього часу боротьба за нашу свободу тривала майже сотню років — все ХХ століття. І досі ми нині відвойовуємо свою незалежність на фронтах російсько-української війни. Команда творців серіалу «10 Днів незалежності» глибоко осмислила історичні події, які вели і ведуть нас до свободи останнє століття. Тепер і ви можете пройти цей шлях разом з ними.

Про це творці документального історичного серіалу "10 Днів незалежності України" розповіли на підсумковій пресконференції у Києві.

 

Цього року Україна відсвяткувала ювілей — 30 років з дня проголошення Акта про незалежність України. Про цей день багато говорили й говорять, але зосереджуються на подіях, які пов'язані із 24 серпня 1991 року, показують передумови і наслідки цього дня. 

Натомість команда історичного серіалу "10 Днів незалежності України" вирішила подивитися на українську незалежність інакше.

"Ми вирішили глобальніше підійти до цієї теми, подати ширший контекст і показати, що цей день має глибоке історичне коріння, — говорить один із співавторів проєкту історик Володимир В'ятрович. — Ми розповіли, що історія цього дня тривала майже сто років, а перша спроба отримати незалежність датується 22 січня 1918 роком — саме тоді був проголошений Четвертий Універсал, яким вперше проголосили українську незалежність. Власне, цій події і присвячена перша серія нашого історичного серіалу".

 

Наступні кроки, які робили українці протягом ХХ століття, також були сходинками до нашої незалежності, яку ми відвойовували і в Радянському Союзі, і на Майданах. Остання серія історичного серіалу взагалі присвячена недавнім подіям — Революції Гідності.

"Ми безпосередньо брали участь у Майдані, тому, напевно, це була одна з найскладніших серій, — згадує історик Володимир В'ятрович. — На мою думку, якщо у 1991 році Україна проголосила незалежність від СРСР, то у 2014-му — від Росії. Очевидно, що це спричинило війну з Російською Федерацією, яка не готова відпускати Україну. Основний посил цієї серії — боротьба за свободу досі триває і вимагає від нас готовності захищати свою незалежність".

За словами однієї зі сценаристок проєкту Лесі Вакулюк, цей серіал буде зрозумілий усім, хто цікавиться історією і хоче осмислити її глибше.

 

"Коли ми вчили історію в школі, то все було заплутано — якась там УНР, хтось комусь щось обіцяв, ми губилися в тих Універсалах… Тож ми старалися зробити все можливе, щоб ці серії не нагадували шкільні уроки історії, коли вчитель відсторонено розповідає. Мені здається, нам вдалося. Коли дивишся цей серіал, то наче переносишся у той час і розумієш: українці виборювали ту країну, не будучи тут господарями. І їм вдавалося. Проте хтось не зробив із цього висновків і вже ми, молоде покоління, змушені були продовжували їхню боротьбу", — говорить Леся Вакулюк.

Всі серії історичного серіалу "10 Днів незалежності України" можна подивитися тут:

1. Четвертий Універсал — перша українська незалежність

2. Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова 

3.   День Соборності: як об'єдналися дві частини України

4. Три держави за добу: як Карпатська Україна проголосила незалежність

5. Бандера VS Гітлер і Сталін: як націоналісти відновили Українську Незалежність

6.   Перший цвях у домовину СРСР: як Україна прийняла Декларацію про державний суверенітет

7. Страх комуністів і натиск дисидентів: як Україна проголосила незалежність

8. Як українці поховали СРСР на референдумі

9. Історія українських майданів від протестів на граніті до Помаранчевої революції

10.  Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну


Історичний проєкт "10 Днів незалежності України" створений Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду. 

Команда проєкту: 

Володимир В'ятрович — автор та ведучий

Андрій Сайчук — сценарист

Леся Вакулюк — сценаристка

Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти

Яків Любчич — режисер

Михайло Смуток — виконавчий продюсер

Олександр Попенко — оператор

Костянтин Пузанкін — дизайнер

Олександр Климань — звукорежисер та композитор

Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль

Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим

Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж

Микола Попелуха — редактор архіву

Ігор Малахов, режисер архіву

Ярина Ясиневич — продюсерка

Лідія Тополевська — фінансистка

Дмитро Гузій — юридична підтримка

Анна Олійник — директорка.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.