Курс з історії України Омеляна Пріцака доступний онлайн

НаУКМА оцифрувала та виклала онлайн силабус курсу та тексти більшості лекцій Омеляна Пріцака

Науковий центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака, Наукова бібліотека НаУКМА спільно з Канадським інститутом українських студій оприлюднили силабус та лекції Омеляна Пріцака з курсу середньовічної та ранньомодерної історії України.
 
У 1996 році Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика при Канадському інституті українських студій розпочав серію монографій, серед яких була праця Ігоря Шевченка "Ukraine between East and West: Essays on Cultural History to the Early Eighteenth Century". Основою публікації стали лекції вченого з навчального курсу Історія України у XVII столітті, який він викладав разом з Омеляном Пріцаком у Гарвардському університеті з 1970 до 1976 року. Тоді лекції Омеляна Пріцака у видання не увійшли.
В архіві Українського наукового інституту Гарвардського університету матеріали згадуваного курсу Омеляна Пріцака не збереглись. Але копії силабусів лекцій та тексти більшості лекцій збереглись в архіві самого Омеляна Пріцака, що тепер знаходиться в НаУКМА.
Це 160 сторінок — ротапринтні копії машинописів (тому деякі сторінки погано читаються) були оцифровані в НаУКМА на прохання КІУС й представлені онлайн.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.