АНОНС: Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані

Сьогодні відбудеться Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані за підтримки УКФ.

Про це повідомляє УНІАН.

 

Видавництво "Vivat" видає нову книгу Вахтанга Кіпіані "Дисиденти". Це збірка інтерв'ю реальних людей, які за політичне інакомислення дорого заплатили.

Книгу доповнюватиме блок відеоінтерв'ю з дисидентами, з сучасними політв'язнями й правозахисниками, які розповідатимуть про своє життя, політичні переконання та ідеї; про те, чи може авторитарна машина примусити позбутися ідеалів та жаги до справедливості.

Це і про патріотизм, і про автентичність. Ці розповіді важливі і актуальні саме зараз, коли триває війна, а Росія й досі тримає політичних в'язнів.

У збірку увійдуть інтерв'ю Вахтанга Кіпіані з політв'язнями радянського часу – українцями, литовцями, естонцями, кримськими татарами й представниками інших національностей, що супроводжується перекладом на основні європейські мови та мови героїв цих діалогів.


Спікери:

Вахтанг Кіпіані – журналіст, головний редактор "Історична правда", автор книги "Дисиденти";

Йосиф Зісельс – дисидент і правозахисник, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України;

Едуард Андрющенко – історик, журналіст;

Галина Падалко – директорка з комунікацій ТОВ "Видавництво Віват"


Саме Вахтанг Кіпіані як автор книги й дослідник цього періоду розповість про можливості, які відкриває проєкт, дослідження дисидентського руху й історії дисидентів, з якими він працює в рамках проєкту.

Дисидент і правозахисник Йосиф Зісельс розповість про досвід перебування у таборах, а також про пропагандистську й репресивну машину Російської Федерації, яка й сьогодні застосовується проти правозахисників і тих, хто відстоює людські права і свободи.

Історик і журналіст Едуард Андрющенко представить результати досліджень архівів КҐБ.


Час: 11 жовтня, понеділок, 12.00


Місце: УНІАН, вул. Хрещатик, 4, конференц-зал. Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.


Контакт: o.rybka@vivat.factor.ua , +38 (066) 199312


Увага! Онлайн-трансляція почнеться о 12-00, 11 жовтня і буде доступна за посиланнями – тут і тут.


Проєкт "Дисиденти" втілюється за підтримки Українського культурного фонду.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.