АНОНС: презентація монографії Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918»

Книга історика Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918» присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції

Фонд Рози Люксембург запрошує на дискусію та презентацію монографії Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918". Будемо говорити про те, як робітники усвідомлювали себе українцями, а українці — робітниками, про актуальність цієї теми в сучасному історичному наративі України та про міфи сучасної української історії.

 
У дискусії візьмуть участь:
▪ Марко Бойцун, історик;
▪ Наталя Амельченко, історикиня, викладачка НаУКМА;
▪ Максим Казаков, історик, перекладач.
Модерує: історик Петро Долганов.
Книга британського історика українського походження Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918" присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції. Істориканалізує дискусії про значення національного питання для соціалістичної революції, що вирували серед лівих партій, та реконструює ланцюжок подій, який призвів до розгортання громадянської війни між учорашніми союзниками за "революційною демократією".
Захід відбудеться онлайн із трансляцією на Facebook.
Тривалість заходу: 1,5 години.
Мова: українська.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.