Створено карту українських історичних місць у Берліні

Зараз у Берліні проживає близько 24 000 людей з українською міграційною історією. Активне українське життя існує тут з XIX століття - різноманітне, барвисте та неповторне, від науковця до будівельника, від інформатика до асистента медсестри

На сайті Ukraine verstehen можна переглянути мапу Берліна з позначеними українськими місцями - локаціями, які певним чином, пов'язані з Україною та українцями. Авторками карти стали Олександра Бінерт та Олеся Лазаренко.

 

Олександр Бінерт пише: "Хронологічно було відібрано 39 місць (перше місце датується 1862 роком!), які пов'язані з українською культурою, релігією та історією з XIX століття. Нашими джерелами були спогади, особисті документи та заповіти, документи українських асоціацій та газети".

На карті можна знайти місця, пов'язані, наприклад, із священником УГКЦ Петром Верхуном (1890–1957) у Пренцлауер-Берзі. Верхун пробув у Берліні до 1945 року, щоб підтримати свою громаду в останні дні війни. 22 червня 1945 р. був заарештований радянськими військовими та засланий до Сибіру, ​​де і помер у 1957 р. У 2001 році він проголошений блаженним.

На карті позначено "Будинок з тризубом" на Гейдельбергерській площі у Вільмерсдорфі. Цей будинок привертає увагу гербом Організації українських націоналістів (тризуб з мечем) на фронтоні. Це був важливий український центр у Берліні 1920-х-1930-х рр.

Також позначено чимало інших цікавих місць у Берліні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.