Суд Лондона на 90 років засекретив заповіт принца Філіпа

Високий суд Лондона постановив, що заповіт принца Філіпа залишатиметься засекреченим 90 років, "щоб захистити гідність і репутацію" його вдови – королеви Єлизавети II.

Про це повідомляє BBC.

 

Слухання у справі про засекречення заповіту пройшло у закритому режимі в липні.

За підсумками засідання суддя у сімейних справах Ендрю Макфален ухвалив рішення не порушувати багаторічну традицію і дозволив не оприлюднювати заповіт.

Макфален зазначив, що є хранителем сейфу, в якому знаходяться понад 30 закритих конвертів, кожен з яких містить заповіт померлого члена королівської родини.

"Необхідно посилити захист, що надається дійсно особистим аспектам життя цієї обмеженої групи осіб, щоб зберегти гідність монарха та близьких членів її сім'ї", — пояснив суддя.

Через 90 років відбудеться приватний процес, на якому вирішать, чи можна відкрити заповіт.


Нагадаємо, що принц Філіп помер 9 квітня у віці 99 років, не доживши два місяці до свого 100-річчя.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.