АНОНС: вулична виставка «Княгиня Свята Людмила» у Києві

До 1100-ліття смерті Святої Людмили, першої чеської правительки та першої чеської християнки, 14 вересня 2021 року о 15:00 на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська, 8, м. Київ) відкриється вулична виставка «Княгиня Свята Людмила»

Княгиня Людмила належить до ключових особистостей чеської історії. Вона – перша чеська свята, що прийняла хрещення разом з чоловіком Борджівоєм І, ймовірно, ще у 871 році. Бабуся та регентка св. Вацлава І, саме вона забезпечила майбутньому князю і покровителю Чехії християнське виховання – за що і була підступно вбита невісткою-язичницею у 921 році у Тетіні. Приблизно в 1100 році останки княгині перенесли в Собор святого Георгія в Празі, а потому канонізували. Досі вона вважається святою покровителькою Чехії, чию пам'ять вшановують православна та католицька церкви.

 

Життя св. Людмили мало відрізняється від життя мешканців українських земель у ІХ та Х століттях, та створює для нас образ культурного й суспільного побуту з часів раннього Середньовіччя і дотепер. Говорити про св. Людмилу – це водночас говорити про перебіг чеської історії крізь століття.

Виставка триватиме з 14 вересня до 5 жовтня 2021 року.  

Організатори проєкту: Посольство Чеської Республіки в Україні та Чеський центр у Києві.

Партнери виставки: Середньоче́ський край, Спілка Святої Людмили 1100 років, Міністерство закордонних справ Чеської Республіки, Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.