Археологи знайшли у Китаї 2600-річний монетний двір

На місці стародавнього міста Гуанчжуан на сході Китаю археологи знайшли залишки монетного двору, в якому виготовляли гроші ще 2600 років тому

Науковці вважають, що це найстаріший монетний двір у світі, повідомляє Дзеркало тижня з посиланням на National Geographic.

 

Знайдені монети мають форму лопати, жодних спеціальних знаків на них не виявили. Лопатовидні монети є найдавнішою формою товарних грошей, які використовували за часів китайської династії Чжоу до 221 року до нашої ери. Крім монет, археологи знайшли глиняні форми для їх виготовлення та шматки металевого сміття.

Вік монет визначили за допомогою радіовуглецевого датування. До цього найдавнішими монетами вважалися ті, які знаходили в Туреччині та Греції.

Загалом протягом розкопок з 2015-го до 2019-го року археологи знайшли на цій території велику ремісничу зону: майстерні з виробництва бронзи, кераміки, нефриту та кістково-артефактних виробів. 

Ливарний завод бронзи займав найбільшу площу. На його території знайшли понад 2 тисячі ям для вивантаження виробничих відходів, в яких було багато ковшів, незавершених чи розбитих бронзових виробів, глиняних форм, вугілля та уламків печі.

Звідти вилучили понад 6 тисяч глиняних форм для виготовлення ритуальної посудини, зброї, фурнітури для колісниць, музичних інструментів та прикрас.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.