У Помпеях знайшли гробницю з напівмуміфікованим тілом — частково збереглися волосся та вухо

У Помпеях знайшли унікальну гробницю з напівмуміфікованим тілом. Знахідка відноситься до того періоду, коли трупи завжди спалювали, однак у цьому випадку тіло помістили в похоронну камеру гробниці.

Про це повідомляє The Бабель.

 

На голові мумії залишилось світле волосся, частково збереглося одне вухо і невеликі фрагменти одягу. Археологи говорять, що це один з максимально збережених скелетів і фактично золота жила для дослідників.

Також знайшли напис, який підтверджує, що грецькою говорили в театрах Помпеїв.

Колишній директор парку Массімо Осанна сказав, що грецький напис "є надзвичайно цікавим свідченням про присутність греків і насамперед грецької культури в Помпеях". За його словами, грецька культура, особливо її художники і класичні пʼєси, були там у моді.

Міністр культури Італії Даріо Франческіні сказав: "Помпеї ніколи не перестають дивувати нас, це гордість Італії".


Сьогодні руїни Помпеї — це музей під відкритим небом, внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Є другим за відвідуваністю археологічним обʼєктом Італії після римського Колізею.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.