У 1991 році Україна не отримала, а відновила незалежність – посол

Посол України в Угорщині Любов Непоп вважає за необхідне пам'ятати вікову історію боротьби України за незалежність, аби припинити спроби Росії ідентифікувати нашу країну лише як частину пострадянського простору.

Як передає Укрінформ, своїми думками Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов Непоп поділилася в інтерв'ю угорському виданню Budapest Times напередодні 30-річчя Дня Незалежності України.

 

За словами посла, на тлі спроб "деяких людей" представити Україну як молоду державу, а українську націю – як неіснуючу, яка відокремилась від "єдиної" російської нації, важливо пам'ятати, що в 1991 році Україна не отримала, а повернула незалежність.

"Українська держава, незважаючи на доволі коротку нещодавню історію, має глибоке історичне коріння, що йде в епоху Київської Русі й навіть глибше, пов'язуючи нас із трипільською культурою, яка була однією з найдавніших культур у світі й існувала на території сучасної України", - наголосила Непоп.

Свобода і незалежність не були подаровані українцям 1991 року, акцентувала посол. Українці боролися за це століттями.

Посол нагадала про створення Української Народної Республіки в 1917 році, Голодомор 1932-1933 років, про жертви Другої світової війни і боротьбу Української повстанської армії проти нацистського і радянського режимів.

"Важливо пам'ятати всі ці факти, щоб остаточно припинити практику, коли деякі люди все ще намагаються ідентифікувати Україну як частину міфічного пострадянського простору, не бажаючи визнавати, що членство нашої країни в Радянському Союзі не було нашим бажанням, і це був лише один епізод у нашій багатовіковій історії", - сказала вона, наголосивши, що такий "пострадянський" підхід лише підживлює бажання Москви обґрунтувати теорію своєї "сфери впливу".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.