Спецпроект

In memoriam. В Ізраїлі помер останній з відомих учасників повстання у Варшавському гетто

В Ізраїлі у віці 97 років помер Леон Копельман — можливо, останній з відомих учасників повстання у Варшавському гетто.

Про це повідомляє The Times of Israel.

 

Копельман помер у пʼятницю, 13 серпня. Він народився в Польщі в 1924 році у заможній родині. Коли нацисти захопили країну і сформували Варшавське гетто, його сімʼя була змушена переселитися у крихітний будинок, який у 1940 році опинився в гетто.

16-річного Леона нацисти направили на примусові роботи. За два роки, у 1942-му, повернувшись в гетто з роботи, він не застав у будинку маму: вона підпала під "акцію" — її відправили у концтабір Треблінка.

Під час перебування в гетто Леон долучився до руху єврейського опору (Єврейської бойової організації), яка чинила збройний опір нацистам. Він і його соратники почали вбивати німецьких солдатів у гетто.

Копельмана відправили до Треблінкі, однак він збрехав, що має досвід роботи механіком, тому його відправили працювати механіком у варшавський гараж. Згодом він опинився у вʼязниці, однак у вересні 1944 року його звільнили польські бійці опору, і він приєднався до них, щоб боротися з нацистами. Пізніше його знову зловили, але він зміг втекти і до кінця війни залишався на свободі.

Копельман використовував вигадані особистості, щоб дістатися до Італії та нелегально сісти на корабель в Ізраїль. Там він зустрівся зі своїми сестрою і батьком, яким вдалося пережити війну. Він приєднався до Сил оборони Ізраїлю і брав участь у Війні за незалежність в 1948 році.

Незабаром після цього він зустрів свою дружину Хаву, вони прожили у шлюбі майже 70 років. Копельман казав, що велика сімʼя, яку він сформував за роки після війни, була його найбільшою перемогою. Хава померла у 2021 році, у пари залишилося троє дітей, девʼять онуків і троє правнуків.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.