На Черкащині пам'ятник Леніну продають на аукціоні

Звенигородська міська рада Черкаської області виставила на аукціон пам’ятник Леніну

 
Отримані кошти спрямують у бюджет громади. Оголошення про аукціон розміщено на Українській універсальній біржі.

Про це в розмові з кореспондентом Укрінформу повідомив міський голова Звенигородки Олександр Саєнко.

"Після революції 2014 року ми віддали скульптуру у військовий музей братам Бойкам. Там він лежав на зберіганні. Однак брати розсварилися й почали ініціювати судові позови одне проти одного. Тоді на сесії міської ради було вирішено забрати Леніна", – розповів Саєнко.

Скульптура заввишки 3,8 метра. Загальна вага – 2060 кг. Пам'ятник пустотілий, вилитий з цінного металу – бронзи.

Аукціон відбувається повторно. Під час перших торгів придбати Леніна за ціною 247 тис. грн охочих не знайшлося. Тому ціна була знижена вдвічі. Нині стартова ціна - 123 600 грн. Аукціон відбудеться 3 серпня.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.