У Євросоюзі вшанували пам'ять жертв геноциду в Сребрениці

Президент Єврокомісії Шарль Мішель ушанував пам'ять тисяч мирних боснійських мусульман, які стали жертвами геноциду в Сребрениці

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт Європейської ради.

 

"Ми згадуємо 26-ту річницю геноциду в Сребрениці. Це був найстрашніший акт масового вбивства в Європі з часів Другої Світової війни. Сьогодні – день скорботи, день пам'яті. Ми віддаємо шану родинам та близьким жертв. Ми єдині у нашій скорботі. І ми сподіваємося ніколи більше не побачити таких вбивств у Європі знову", - сказав Мішель.

Він наголосив, що Боснія і Герцеговина та її народ завжди можуть розраховувати на підтримку та дружбу Європейського Союзу.

Зі спільною заявою виступили також високий представник ЄС Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї.

"У день 26-ї річниці нашим спільним обов'язком є завжди пам'ятати геноцид у Сребрениці. У неділю ще 19 жертв знайдуть свій останній спокій… Ми поділяємо скорботу з родинами і з тими, хто вижив, чиє життя змінилося тоді назавжди. Сребрениця є болісним нагадуванням для всіх нас про необхідність твердо та рішуче відстоювати мир, гідність людини та всі цінності, які підтримують наш Євросоюз", - йдеться у заяві.

Представники ЄС також висловили переконання, що такі злочини не можуть залишатися безкарними.

Як відомо, Сребреницький анклав, оголошений СБ ООН у квітні 1993 року "зоною безпеки", був захоплений армією боснійських сербів 11 липня 1995-го. Міжнародний трибунал по Югославії встановив, що після цього було вбито від 7 до 8 тисяч чоловіків з-поміж боснійських мусульман. За даними розслідування, вбивства вчинили солдати армії Республіки Сербської під командуванням генерала Ратко Младича.

У січні 2007 року Міжнародний трибунал кваліфікував дії сербів як "злочини геноциду". Через два роки Європейський парламент проголосив 11 липня днем пам'яті геноциду в Сребрениці.

У червні 2021 року апеляційна палата суду в Гаазі затвердила довічний вирок Младичу, відхиливши апеляцію його адвокатів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.