АНОНС: Прем’єра документального фільму «Депортація 44-46»

На фестивалі «Молодість відбудеться прем’єра документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню понад 480 тисяч українців з території сучасної Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомила пресслужба кінокомпанії УМ-Груп.

 

Стрічка розповідає, як польські та радянські комуністи наприкінці Другої світової війни організували депортацію корінного українського населення з земель південно-східної Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя, Лемківщина, Любачівщина, Західна Бойківщина. В картині використано невідомі до цього часу кадри хроніки, фотографії та документи.

Разом із документальною оповіддю у фільмі відтворено й ігровий сюжет, у якому показано допит "переселенки" в кабінеті КҐБ через 20 років після закінчення депортації. Крім того, автори стрічки створили історичну реконструкцію з реалістичним зображенням жахливих умов товарних вагонів, у яких депортували українців.

Сценарій стрічки отримав схвальні відгуки українських та польських істориків. Так, із польського боку текст рецензував професор Жешувського університету Ян Пісулінські, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.


Творча група:

У ролях: Лариса Руснак, Ірина Лазер, Дарина Новікова,Вадим Курилко

Режисерка: Олеся Моргунець-Ісаєнко

Автор сценарію: Тарас Лазер

Продюсери: Артем Денисов, Олена Яковенко

Оператор-постановник: Євгеній Кирей

Музика: Оксана Моргунець

Пісні: Ірина Лазер та гурт Mavka

Науковий консультант: Роман Кабачій


Час:
3 червня, четвер, 18:00


Місце: Фестиваль "Молодість" у кінопросторі поруч із Аркою дружби народів в Києві


Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.


Квитки та додаткову інформацію розміщено на сторінці фестивалю "Молодість".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.