У Новограді-Волинському з’явився мурал «Літописний Возвягель»

На стіні Новоград-Волинського краєзнавчого музею на Житомирщині з’явився художній розпис «Літописний Возвягель». Його здійснили семеро вчителів та учнів місцевої школи мистецтв.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директор Новоград-Волинського краєзнавчого музею Олена Жовтюк.

 

"Якось запропонувала викладачу школи мистецтв Віктору Фурману прикрасити стіну нашого музею. Він розповів про цю ідею своїм учням і вони почали працювати над ескізом. Ми як раз провели ремонт фасаду і завдяки школі мистецтв у нас з'явився художній розпис "Літописний Возвягель".

На розписі зображене літописне місто Возвягель, також середньовічне місто. Крім того, на художньому розписі є князь Костянтин Острозький, який почав будувати тут фортецю, а також князь Возвягельський XIII ст.", - зазначила Жовтюк.

За її словами, художній розпис зображений на стіні розміром 3,12 на 7,15 м. Розпис на стіні музею зробили безкоштовно.


Возвягель вперше згадується в Іпатіївському літописі як місто Галицько-Волинського літопису. Потім місто перейменували у Звягель, а згодом – у Новоград-Волинський.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.