У Канаді на місці колишньої школи для корінного населення знайшли останки 215 дітей

У Канаді виявили останки 215 дітей на території колишньої школи-інтернату для корінного населення.

Про це повідомляє ВВС.

 
Фото: Library and Archives Canada/Handout

Як зазначається, деяким загиблим малюкам було всього три роки. За словами представника індіанської спільноти, яка ініціювала розкопки, смерті не були задокументовані.

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо у зв'язку зі знахідкою заявив, що це "хворобливе нагадування про ганебну главу в історії нашої держави".

Найбільша свого часу канадська школа-інтернат для індіанців Камлупс діяла з 1890 по 1969 рік. Її могли відвідувати одночасно до 500 осіб.

Як повідомляється, в Канаді діти індіанців були зобов'язані відвідувати школи-інтернати. Однак такі навчальні заклади погано фінансувалися, а з дітьми там часто погано поводилися, чимало з них голодували й помирали від інфекційних хвороб.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.