АНОНС: онлайн-воркшоп «Історія та пам’ять у цифрову добу: грузинський досвід»

Центр досліджень визвольного руху та грузинська організація Soviet Past Research Laboratory (SovLab.) запрошують долучатися до онлайн-воркшопу «Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід»

25 травня 2021 року о 16:00 по Києву та о 17:00 по Тбілісі у Zoom та на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху відбудеться онлайн-воркшоп "Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід".
 

Грузинські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проєктів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле. 

Спікери: 

  • Майя Даменія — докторант Державного університета Іллі, науковий асистент Інституту лінгвістики. Майя розповість про проект просопографічної бази Грузії — проєкт Університету Іллі щодо створення цифрової бази даних джерел з історії Грузинського товариства поширення грамотності, подій та особистостей Першої республіки тощо.
  • Іраклі Хвадагіані — науковий співробітник Soviet Past Research Laboratory, грузинський координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія". Іраклі розповість про публічний (громадський) архів Sovlab, колекції усних історій жертв радянського тоталітаризму та віртуальну виставку პირისპირ (Versus). Експерт порушить й тему грузинського архіву КҐБ: порядку доступу та потенціалу для цифрових проєктів;
  • Маріам Натрошвілі  — художниця. Маріам розповість про цифровий вимір сучасної історії, зокрема проєкт "სიტყვები" (Слова) та Музей сучасного мистецтва. Маріам намагається перетворити політичні чи особисті почуття на наочні форми та слова, алегоричні знаки нашого часу. Проект "Cлова" торкається таких тем тем, як міста, кордони, помилки, сучасні ритуали та міфології, гетеротопії, не-місця, забуті та загублені історії.
Модеруватиме Анна Олійник — виконавчий директор Центру досліджень визвольного руху, координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія"

Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.