АНОНС: Онлайн-воркшоп «Історія та пам'ять у цифрову добу: український досвід»

Українські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проектів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле.

Центр досліджень визвольного руху запрошує долучатися до онлайн-заходу  "Історія та пам'ять у цифрову добу: український досвід".

 

 

Спікери:

Андрій Когут — директор Архіву Служби безпеки України. Експерт розповість про розробку та запуск проєкту "Електронний архів Українського визвольного руху" (avr.org.ua), координатором якого він був у 2012 — 2015 роках, працюючи у Центрі досліджень визвольного руху. Також Андрій розкаже про архів КҐБ: порядок доступу та потенціал для цифрових проєктів;

Віталій Ляска — співзасновник та головний редактор проєкту "Локальна історія", ведучий відеопроєкту "Без Брому з Віталієм Ляскою", керівник Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя в Українському католицькому університеті. Віталій розповість про спецроєкт "Депортації" та інші цифрові проекти "Локальної історії".

Ірина Курганська — керівниця проєкту "Track Holodomor History". Ірина розповість про ідею та розробку додатку "Track Holodomor History", що занурює користувачів у життя Києва початку 1930-х років і за допомогою сотень спогадів розповідає історію міста під час радянського геноциду українців.

Валерій Коршунов — один з авторів додатку "Chornobyl App", куратор проєкту "ARTEFACT: Chernobyl 33". Валерій розповість про інтерактивний мобільний додаток "Chornobyl App", завдяки якому можна віртуально відвідати Зону відчуження, дізнатися історію трагедії, побачити карти забруднення, новини про сучасний стан Зони відчуження, її наукові і культурні проєкти та спростувати фейки.

Модеруватиме Анна Олійник — в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.


Час:
18 травня, вівторок, 16:00


Місце:
 Зум та онлайн-трансляція на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху


Робоча мова семінару
: українська


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.