Запустили інтерактивний проект про кримінальні історії австрійського Львова

Команда істориків у Львові запустила новий інтерактивний онлайн проект "Кримінальні історії цісарського Львова". Його творцями є команда історичного глянцю «Локальна історія. Це дев’ять анімованих історій від Дениса Мандзюка, написаних на основі газетних повідомлень межі ХІХ–ХХ століть

Львів межі ХІХ–ХХ століть – це не тільки розкішні кам'яниці і безтурботне дозвілля. Тут обманювали і грабували, ґвалтували і вбивали – інших і себе. А журналісти ретельно розписували ці історії в часописах. "Локальна історія" пропонує влаштувати прогулянку тим давнім Львовом, яким він був насправді.

 

"Львів у складі держави Габсбурґів багатьом ввижається близьким до ідеалу. Місто розросталося і збагачувалося, походи до храмів чергувалися з відвідинами театрів. Ресторани і кав'ярні не могли вмістити всіх охочих. Але зовсім іншим постає Львів на сторінках тогочасної преси. Дописувачі скаржилися на брудні вулиці та неохайні кам'яниці. За яскравими вивісками часто ховалася бідність і розруха. Будинки розпусти, картярські притони, жебраки, вар'яти, кишенькові злодії. Ледь не щомісяця на смітнику знаходили труп немовляти. Майже щотижня, а іноді й по кілька разів, траплялося самогубство", - розповідає автор проекту.

Дев'ять текстів  заховані у віконцях12 онлайн-кам'яниці. Для того, щоб їх почитати слід обрати віконце та клікнути на нього.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.