У Франції продали картину Ван Гога, яку майже ніхто не бачив

У Парижі на аукціоні за рекордну суму продали картину Вінсента Ван Гога "Вулична сцена на Монмартрі", яку майже ніхто не бачив — за неї віддали €13,09 мільйонів.

Про це повідомляє BBC.

 

В аукціонному домі Sothebyʼs заявили, що це найдорожча картина голландського митця з усіх, що коли-небудь продавалися у Франції. Раніше картину оцінювали у максимум €8 мільйонів.

Аукціон проводили з Парижа в онлайн-режимі. За картину під час торгів боролися двічі. На початку аукціону за неї пропонували навіть більше, але торги скасували через проблеми з онлайн-системою. Імені покупця не назвали.

Картина, яку Ван Гог написав у 1887 році, довго належала французькій родині.

"Цікаво те, що це картина Ван Гога, яку ніхто не бачив відтоді, як вона зійшла з його мольберта. Вона майже завжди перебувала у приватних колекціях, її бачила обмежена кількість людей", — розповів раніше експерт з робіт Ван Гога Мартін Бейлі й додав, що в минулому робили її невеликі репродукції, часто чорно-білі.

Бейлі пояснив, що картина цікава тим, що це перехідна робота між голландськими роками Ван Гога, коли він писав у темних, землистих тонах, і яскравими роботами, які він створював у Провансі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.