У Рівному показали відреставрований меч XI століття

Після тривалої реставрації у Рівненському краєзнавчому музеї виставили на огляд меч, якому майже 1 тис. років.

Про це йдеться у повідомленні музею у Фейсбуці.

 

"Незвичайну виставку одного експоната відкрили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Її єдиним, проте унікальним експонатом став меч, знайдений у 1991 році в літописному Дорогобужі. Цінну зброю археологічна експедиція під керівництвом Богдана Прищепи виявила у комплексі кінця XII – пер. половини XIII ст.", – йдеться в дописі.

Також повідомляється, що археологи схиляються до думки, що меч виготовили дещо раніше – в другій пол. XI – на поч. XII ст.

Незвичайну виставку одного експоната відкрили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Її єдиним, проте унікальним...

Опубліковано Рівненський Обласний Краєзнавчий Музей Пʼятниця, 26 березня 2021 р.

Із 2017 року меч перебував на реставрації у Національному науково-дослідному реставраційному центрі. Над його дослідженням та реставрацією впродовж чотирьох років працював художник-реставратор вищої категорії Віктор Голуб.

Саме він і запропонував завідувачу відділу давньої історії та археології музею Олексію Войтюку, учню Богдана Прищепи, презентувати відреставрований меч на окремій виставці.

Її органічно доповнили ілюстраціями процесу реставрації та зображенням батальних сцен Радзивіллівського літопису, над оформленням яких працювали фахівці музею.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.