У Житомирі пошкодили пам’ятник Героям Небесної Сотні

У Житомирі вночі невідомі пошкодили пам’ятник Героям Небесної Сотні, що встановлений поруч із будівлею облдержадміністрації та облради.

Про це у Фейсбуці повідомив голова Житомирської обласної ради Володимир Федоренко.

 

"У ніч з 14 на 15 березня було вчинено неприпустимий акт вандалізму щодо пам'ятника Героям Небесної Сотні. Цей акт наруги над пам'яттю нашого народу, тих людей, що поклали своє життя у боротьбі за європейські цінності. Вандали сплюндрували не тільки пам'ятник, а й саму пам'ять", - йдеться у повідомленні.

Федоренко зазначив, що написав заяви до начальників ГУНП області та обласного управління УСБУ.

"Обіцяю, винні будуть покарані, і я особисто зроблю їх "відомими", щоб кожен бачив, чия рука піднялася на національний символ", - додав голова облради.

Пам'ятний знак Героям Небесної Сотні у Житомирі відкрили 23 серпня 2017 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.