У стінах згорілої лікарні на Чернігівщині знайшли стародавні ікони

Під час розбирання руїн давно згорілої місцевої лікарні жителі села Нові Млини (Чернігівщина) виявили, що частина внутрішніх стін зроблена з ікон

У селі Нові Млини Чернігівської області виявили стародавні ікони зі знищеного храму. Ці ікони знайшли під час робіт у згорілій старій сільській лікарні. Лікарня згоріла ще 16 років тому, і ніхто не знав, що там у стінах можуть бути ікони.

Як повідомляє Реігійна правда, про це йдеться у місцевій групі ФБ-спільноти "Ми та село Нові Млини".

Руїни старої лікарні почали розбирати тільки зараз, хоча вона згоріла ще 16 років тому. З'ясувалося, що деякі з внутрішніх стін зроблені з давніх ікон. Ймовірно, ці ікони були винесені з Миколаївської церкви. Цей шедевр зодчеського мистецтва Лівобережної України XVIII століття зруйнували ще у 1930-х роках.

Працівники лікарні згадали про пацієнта, який там проходив лікування в 1990-х роках. Він молився на стіни. Виявилося, що це був священник Павло Льодок, який став жертвою репресій. Його лікарі тоді вважали божевільним, оскільки він стверджував, що бачить у стінах лики святих.

На деяких іконах збереглися дати – 1896 рік і є припущення, що іншим іконам може бути ще більше років.

Жителі села хочуть привести ікони в порядок і віддати їх у Свято-Троїцький храм. Ця церква побудована ще в 1800 році та збереглася до цього часу.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.