У Сербії відкрили памʼятник Шевченку

У Новому Саді, другому за величиною місті в Сербії, відкрили памʼятник видатному українському поету Тарасу Шевченку.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, монумент подарувало українське місто Львів.

 
фото: радіо свобода

Памʼятник встановили в університетському кварталі, неподалік берега Дунаю. На відкритті відбулася молитва з участю представників духовенства.

Автором памʼятника, який відкрили посол України в Республіці Сербія Олександр Александрович і мер Нового Сада Мілош Вучевич, є український скульптор Володимир Цісарик.

На постаменті українською й сербською мовами викарбовані Шевченкові слова з поеми "Єретик": "Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця правди".

Посол України у зверненні до жителів Нового Сада й русинсько-української громади зазначив, що спорудження памʼятника реалізоване за сприяння мерів двох міст та за підтримки президентів України й Сербії.

Він нагадав, що Львів та Нові Сад стали містами-побратимами в другій половині девʼяностих років минулого століття й висловив упевненість, що відкриття памʼятника стане поштовхом для розширення співробітництва й дружніх відносин.

Посол Александрович сказав, що твори Шевченка стали перекладати сербською мовою ще в шістдесяті роки ХІХ століття, та що їх перекладають й друкують і в наш час.

Делегація зі Львова не змогла прибути до Сербії через обмеження, пов'язані з пандемією COVID-19.

Мер Львова Андрій Садовий у листі до мера Нового Сада наголосив, що постать українського поета й пророка на постаменті в цьому сербському місті стає ще одним символом, що повʼязує два міста. Звʼязки між ними мають глибокі корені, оскільки вони понад сто років перебували в складі однієї держави – Австро-Угорщини.

Мер Нового Сада Мілош Вучевич сказав, що памʼятник українського поета стає важливим місцем на культурній карті Нового Сада. Він нагадав, що в місті є вулиця Шевченка, та що у Львові є вулиця імені сербського етнографа й реформатора сербської мови Вука Караджича. Вучевич заявив про готовність сербського міста подарувати Львову памʼятник Караджича.

Бʼюст Тараса Шевченка привезли з України й поставили на постамент ще в листопаді минулого року. Офіційне відкриття кілька разів відкладали через заборону масових зібрань. На відкритті пам'ятника була обмежена кількість учасників – громадських й культурних діячів, письменників, працівників освіти, свещенників.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.