В Росії встановлять дві силіконові статуї Берії

Росатом встановить в атомному павільйоні московського ВДНГ фігури Лаврентія Берії, а також Цар-бомбу, напильник та мухобійку

Про це повідомляє сайт Відкриті Медіа.

 

На думку представника Росатома, завдяки керівництву "Атомним проєктом СРСР" наркомом внутрішніх справ СРСР Берією, "вдалось у короткі строки порушити монополію Америки на ядерну зброю".

При цьому, у прес-службі Росатома посилаються на слова "Якби не Берія, то атомної бомби у нас би не було", які нібито сказав академік Ігор Курчатов. Насправді ці слова були приписані академіку сином Берії у книзі "Мій батько – Лаврентій Берія".

У кожного манекена Берії будуть вандалостійкий тулуб, силіконова голова, імплантоване натуральне волосся та акрилові очі.

Окрім Берії, в експозиції встановлять фігури генералів НКВС Аврамія Завенягіна та Павла Судоплатова, а також кількох академіків. Серед реквізитів – "Цар-бомба", напильник, мухобійка та інші предмети.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.