Опублікували документи про репресії проти поляків в УРСР під час Великого терору

У вільний доступ виклали 30 документів про одну з найбільших «національних операцій» Великого терору 1937—1938 років — проти польського населення.

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію розсекречених документів "Польська операція" 1937–1938 рр. Документи можна завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

 

Всього за час проведення операції на території Української РСР заарештували майже 56 тисяч осіб. З них 47327 — розстріляли, а решту відправили в концтабори.

Відомі випадки, коли переглядали навіть справи вже засуджених поляків, що відбували покарання. Їм додавали новий термін, обґрунтовуючи тим, що попереднє слідство було "слабке".  

Матеріали колекції показують, як готували та проводили операцію. До збірки увійшли:

  • накази та вказівки НКВД щодо проведення операцій за "національною ознакою";
  • доповідні записки, телеграми про особливості проведення операції;
  • списки заарештованих і засуджених військовослужбовців звинувачених у приналежності до "Польської військової організації" (ПОВ); 
  • повідомлення чекістів про діяльність агентів  іноземних розвідок на території УРСР, зокрема німецько-польських "шпигунсько-диверсійних організацій";
  • зведені дані про кількість осіб, що були заарештовані НКВД УССР у період проведення операції за "національною ознакою";
  • довідки про кількість інших засуджених по польській операції.

Опубліковано також Оперативний наказ №00485 наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова про початок проведення "польської операції". Перший пункт документу говорить: "з 2-го серпня 1937 року розпочати масштабну операцію, направлену на повну ліквідацію місцевих організацій ПОВ, а також її диверсійно-шпигунських та повстанських кадрів на промислових об'єктах, у транспорті, радгоспах і колгоспах. Операцію необхідно завершити у тримісячний термін, а саме до 20 листопада".

Доповненням до наказу наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова № 00606 було створення особливих трійок. Одним із їхніх завдань було "винесення вироку відповідно до наказу наказу №00485 по першій і другій категорії". Перша категорія — розстріл, друга — табори. 

Під час проведення операції ліквідації підлягали звинувачені у членстві в "Польській організації військовій" (ПОВ). Однак до списків арештованих окрім поляків також іноді потрапляли українці, євреї, білоруси.

"Польська операція була типовою злочинною акцією радянської влади, що вигадала собі так звану "п'яту колону" у передвоєнні роки і знищила її, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Документи свідчать про ліквідацію 125 "шпигунських резиденцій", 38 "польських націоналістичних організацій" та 69 "диверсійно-повстанських організацій" на території УРСР". 

Більше документів з колекції — на сайті Електронного архіву



Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.