У Йорданії під час комунальних робіт виявили давньоримські лазні

У столиці Йорданії під час комунальних робіт випадково знайшли залишки давньоримських лазень — вони були розташовані в метрі під асфальтом. Знахідка поставила перед владою дилему — зберегти археологічну місцину або забезпечити місто Амман сучасною системою захисту від паводків.

Про це повідомляє Reuters.

 

Урядовий комітет роздумує над питанням, продовжувати комунальні роботи з будівництва підземного каналу для позбавлення міста від надлишку ґрунтових вод чи розширити дослідження давніх лазень.

Залишки печей є ознакою складної системи опалення, яку раніше не знаходили в залишках давнього міста Філадельфія, на яких побудований сучасний Амман.

"Ми знайдемо баланс у потребах міста — щоб захистити його від затоплення та вберегти старожитності під вулицями. Амман був одним із найбільших римських міст і мав одну з найбільших лазень… Де б ти не копав у Аммані, знайдеш античність", — заявив голова Міністерства старожитностей Йорданії Язід Елаян.

Допоки уряд не прийняв рішення, що робити зі знахідками, будівництво підземного каналу припинили.

Амман — давнє місто, в якому досі можна побачити багато слідів римської цивілізації, від амфітеатру на шість тисяч глядачів до монументального фонтану Німфей та храму Геракла на одному з найвищих пагорбів йорданської столиці.

Погіршення інфрастуктури та безсистемне містобудування отруюють велике місто, в якому над п'ятьма шарами давніх цивілізацій — аммонітської, моавітської, римської, грецької та ісламської — мешкають близько чотирьох мільйонів людей.

Міські чиновники вже висловили побоювання, що затримки в будівництві дренажної системи можуть призвести до затоплення центральної частини Амману цієї зими.

Місто переживає швидке розростання протягом останніх десятиліть — в основному завдяки хвилям біженців внаслідок арабо-ізраїльського конфлікту та регіонального неспокою, що перетворив заспане містечко в один з найбільших близькосхідних мегаполісів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.