Посол України в Грузії відвідав будівництво музею-бібліотеки Лесі Українки в Сурамі

Посол України в Грузії Ігор Долгов 29 грудня у рамках робочої поїздки до грузинського містечка Сурамі відвідав будівництво нової будівлі музею-бібліотеки Лесі Українки.

Про це йдеться на сторінці Посольства України в Грузії у Фейсбуці.

 

Як зазначається, пан посол обговорив подальші кроки щодо будівництва музею з Головою товариства Лесі Українки в Грузії Таріелом Гоголадзе.

Окрім того, дипломатом та головою українського товариства були обговорені перпективи відзначення у 2021 році 150-річного ювілею Лесі Українки.

Під час робочої поїздки Ігор Долгов також завітав до Сурамської школу № 3 ім. Л.Українки та передав новорічні подарунки творчо-музичному учнівському гурту цієї школи, який бере участь в українських конкурсах та фестивалях у Грузії.


Процес реконструкції будинку-музею відомої української поетеси та письменниці Лесі Українки в Сурамі розпочався на початку 2020 року через повну деградацію існуючої будівлі, спричинену зсувами.

Ініціатива відновити меморіальний будинок та музей разом із Національним агентством збереження культурної спадщини Грузії належить Надзвичайному і Повноважному Послу України в Грузії Ігорю Долгову, який бере активну участь у процесі реабілітації.

Новий музей Лесі Українки має стати центром українсько-грузинської культури в Сурамі. У фондах музею зберігатимуться матеріали, що стосуються життя та творчості Лесі Українки: збірки поетеси, рукописи, документи різного характеру, зразки образотворчого мистецтва, нумізматичний, фото та етнографічний матеріал. Ініціатором відкриття старого музею у 1952 році був письменник Георгій Леонідзе.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.