На Закарпатті реконструюють одну з найстаріших в Україні синагог

У Вільхівцях Закарпатської області розпочалася реконструкція однієї з найстаріших в Україні синагог. У її стінах планують відкрити музей.

Про це повідомляється на сайті Вільховецької громади.

 

"На початку літа 2019 року синагогу у Вільхівцях відвідали представники єврейської громади з різних країн у складі наукової конференції, яка була присвячена темі Голокосту.

Невдовзі до нашої громади звернулися представники вихідців єврейської громади з Вільхівців щодо можливості повернення синагоги, її реставрації та створення там музею.

Жителі нашої громади позитивно поставилися до цього питання, адже синагога вже тривалий час перебувала в аварійному стані", – зазначила керуюча справами Вільховецької громади Емілія Кричфалушій.

Зазначається, що споруда – одна з найдавніших синагог в Україні й датується приблизно 1705 роком.

"Вільховецька синагога є не лише унікальною частиною культурної спадщини, але й свідком багатьох історичних подій. Від моменту її спорудження територія Вільхівців була під впливом багатьох країн і політичних режимів.

Синагога була в аварійному стані, проте її стіни міцні, й ще зберігся унікальний старовинний єврейський розпис з гілками оливкового дерева та зіркою Давида. На території села Вільхівці на сьогодні немає єврейської релігійної громади, тож синагога стане музеєм.

Ми впевнені, що скоро про Вільховецьку синагогу дізнаються не лише в Україні, але й далеко за її межами", – сказала членкиня ради правління благодійної організації "Джерела спадщини", яка проводить реконструкцію, Марія Хорун.

Повідомляється, що активні роботи щодо відновлення синагоги розпочалися у жовтні 2020 року. Станом на кінець листопада тут вже перекрито дах площею 295 кв. м. Реставруватимуть будівлю з оптимальним збереженням її унікального стилю та духу історії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.