МКІП запропонує внести Чорнобильський комплекс до спадщини ЮНЕСКО

Міністерство культури та інформаційної політики планує подати до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО Чорнобильський комплекс.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр культури Олександр Ткаченко під час робочої поїздки на Чорнобильську АЕС, де відбуваються заходи зі вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС

 

"Ми з міністерством плануємо подати до 31 березня попередній список до ЮНЕСКО. Чорнобильський комплекс – багато з цих пам'яток можна буде законсервувати, щоб людство пам'ятало, що у нас тут відбулося", - зазначив Ткаченко.

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2020 рік налічує 7 об'єктів, що становить близько 0,62% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1121 станом на 2020 рік).

Це, зокрема, собор Святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, ансамбль історичного центру Львова, Дуга Струве, букові праліси Карпат та давні букові ліси, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі та України, Херсонес Таврійський.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.