В Єрусалимі дев’ятирічний хлопчик знайшов золоту прикрасу, якій 3000 років

Дев’ятирічний Біньямін Мілт знайшов древню намистину в Єрусалимі на Храмовій горі.

Про це пише The Jerusalem Post.

 

Просіваючи грунт, хлопчик знайшов намистину в формі квітки, зроблену з маленьких золотих гранул. Як з'ясувалося, що артефакт був вироблений приблизно 3 000 років тому.

Намистина настільки добре збереглася, що коли хлопець приніс її до археолога, той спочатку сприйняв знахідку, як "невідомий сучасний об'єкт".

Лише під час сортування знайдених предметів археолог згадав, що намистина схожа на артефакти часів Першого Храму, які вже зустрічалися йому раніше.

Дослідники відзначають, що золоті вироби цього періоду зустрічаються вкрай рідко, оскільки тоді золото було лише рафінованим, зі значними домішками срібла.

Подібні намистини знаходили й раніше у кількох інших місцевостях по всьому Ізраїлю, знахідки належали до різних періодів, причому переважна більшість походила з епохи Залізного віку (12-6 століття до Р. Х.).

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.