У Бабиному Яру наступного року зведуть меморіальну синагогу

На території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у 2021 році, у межах підготовки до 80-их роковин трагедії, заплановано відкриття меморіальної синагоги

Проєкт ініціювали Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з головними рабинами Києва та України Яковом Дов Блайхом та Моше Реувеном Асманом, передає Укрінформ.

Як наголосили в МЦГ, зведення меморіальної синагоги заплановано в межах загального бачення меморіалізації всієї території Бабиного Яру, що також включатиме будівництво музею, наукового, освітнього центрів та благоустрій всієї території меморіального парку.

За словами генерального директора МЦГ "Бабин Яр" Макса Яковера, встановлення церемоніальних споруд у меморіальних парках та в інших місцях пам'яті відповідає поширеній світовій практиці. Окрім того, це передбачено чинними планами Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", на території якого вже діє православна церква.

 

"На наше переконання, створення місця для проведення церемоніальних дій та молитов безпосередньо у місці трагедії та у місці спочину загиблих сприятиме подальшому перетворенню місця забуття на місце пам'яті та створить можливість для нині живих нащадків жертв трагедії піднести молитву за їх спочин у спеціально призначеному для цього місці", – зазначив Яковер.

Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх (Об'єднання іудейських релігійних організацій України) нагадав, що територія заповідника є місцем убивства та вічного спочинку десятків тисяч євреїв, які стали жертвами нацистського режиму. "Нині тисячі людей відвідують Бабин Яр, аби вшанувати пам'ять жертв трагедії та помолитися за спочилих, більшість з яких мають бути пом'януті за іудейськими традиціями", – зазначив він.

Водночас головний рабин Києва та України Моше Реувен Асман (Всеукраїнський єврейський конгрес) висловив переконання, що створення умов для згадки та молитви за загиблими буде проявом належної їм пам'яті та поваги. "Також ми вбачаємо наш обов'язок в тому, щоб піклуватися про людей, які відвідують Бабин Яр та мають потребу гідно вшанувати пам'ять та помолитися за спочин своїх рідних та всіх, хто загинув у страшній трагедії Голокосту", - сказав він.

Ініціатива знаходить підтримку й у представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, відповідний лист від якої очікується наступного тижня.

Наразі про свою підтримку заявив головуючий у ВРЦіРО Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. "Трагедія Бабиного Яру відома у всьому світі як один зі страшних символів Голокосту та невинних страждань. Це місце просочене страдницькою кров'ю десятків тисяч невинних людей, що були вбиті тут. Ані теперішні покоління, ані ті, хто житимуть після нас, не мають права забути про цю трагедію. Кожен, незалежно від віросповідання, повинен мати можливість згадати про своїх близьких, людей, які загинули тут, вшанувати пам'ять та помолитися за їх спочинок, за те, щоб ця катастрофа не повторилася ніколи знову", - наголосив предстоятель Православної церкви України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.