Росіянин убив ветерана через суперечку про штурм Берліна

У Росії судитимуть 65-річного жителя Тевризського району Омської області, який убив 95-річного ветерана Другої світової війни.

Заступник прокурора Омської області вже затвердив обвинувальний висновок, інформує "ДС" з посиланням на прес-службу прокуратури.

 
Руїни Рейхстагу у Берліні

"Органами розслідування встановлено, що на початку травня 2020 року до 95-річного ветерана Другої світової війни, який проживає в м. Тевриз, в гості прийшов його знайомий, з яким вони почали обговорювати події воєнних дій за участю ветерана. У результаті між чоловіками стався конфлікт через незгоду гостя з діями ветерана на полях битв ", — йдеться в повідомленні прокуратури.

За даними російських ЗМІ, конфлікт почався через обговорення того, що частина, в якій воював ветеран, дійшла до Кенігсберга, але не пішла штурмувати Берлін.

Росіянин завдав ветерану не менше чотирьох ударів металевим чайником по голові і тілу, а потім тричі вдарив його ножем в груди. Потерпілий помер на місці. Після скоєння злочину фігурант справи загорнув ніж в кухонний рушник і, взявши його з собою, вийшов з квартири, позбувшись по дорозі додому від знаряддя злочину.

Вину у вчиненні злочину чоловік не визнав. Кримінальну справу по суті розгляне Тевризський районний суд Омської області.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.