Археологи розробили пам'ятку для військових

Спілка археологів України представила рекомендації дій у разі виявлення археологічних пам'яток у зоні проведення військових спецоперацій

Окрім пам'ятки для військових, розроблено і популярний контент для соцмереж. Серія промо-відео від Спілки надає відповіді на поширені питання, наприклад: для чого потрібна археологія, чому скарбошукацтво – це погана розвага, як створювати атрактивні туристичні об'єкти на базі археологічних пам'яток тощо.

"Методичні матеріали для військових в зоні ООС створені не для того, аби ускладнити їх роботу, адже немає нічого ціннішого за людське життя. Але археологічні реалії нерідко втручаються у життя на лінії фронту.

Ця брошура допоможе краще зрозуміти, як діяти задля збереження пам'яток в умовах збройної агресії. Ми роз'яснюємо, що таке спадщина, що найчастіше пошкоджується, як діяти в разі виявлення археологічних артефактів під час розмінувань. Все описано у доступній формі питань-відповідей", — наголосив Яків Гершкович, голова Правління ВГО "Спілка археологів України".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.