Суд заборонив називати Медведчука "шісткою"

За позовом Віктора Медведчука суд заборонив книжку "Справа Василя Стуса" з "Бібліотеки Історичної правди"

Суддя Заставенко ухвалила рішення щодо позову Медведчука проти книжки "Справа Василя Стуса".

Позов задоволено частково.

Недостовірні, за рішенням суду, фрази:

"…чи була можливість у Стуса обрати "менше зло". Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук"

"… Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання""

"… він фактично підтримував звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?"

Фрази, які порушують особисте немайнове право Медведчука на використання власного імені:

"… - розпинав поета, - призначений державою адвокат Медведчук"

"… шістка комуністичної системи Медведчук…"

"Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?"

Також суд зобов'язав Вахтанга Кіпіані видалити із книги "інформацію про особу Медведчука Віктора Володимировича". До моменту вилучення видавництво Віватта автор не можуть розповсюджувати надрукований тираж.

При поширенні інформації про книжку "Справа Василя Стуса" Вахтанг Кіпіані не може згадувати про Медведчука.

 
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.