Суд у справі книги про Стуса завершився. ВІДЕО

Суд у справі книги про Стуса завершився, рішення по суті справи буде оголошено 19 жовтня.

Про це повідомив Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані із зали суду.

 

Засідання відбувалося у Дарницькому районному суді Києва. На ньому проводились судові дебати.

"Очікувалося, що суддя Марина Заставенко сьогодні винесе рішення. Однак, воно вірогідно ще не сформульоване. Чекатимемо до понеділка, коли буде поставлено або крапку, або три крапки у цій справі.

Хочу подякувати адвокатам В'ячеславу Якубенку, Сергію Глотову і Юрію Артюху за блискучі й переконливі аргументи щодо безпідставності і аморальності позову і нападів адвоката Медведчука Ігоря Кириленка на поета і правозахисника Василя Стуса" - прокоментував засідання Вахтанг Кіпіані.


Нагадуємо, що Медведчук хоче заборонити продаж книги Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

У 1980-х він був адвокатом поета та співпрацював зі слідством. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.