На «UA: Першому» вироблятимуть документальний серіал про здобуття Україною незалежності

Історик, журналіст, автор і ведучий програми «Розсекречена історія» на «UA: Першому» Олександр Зінченко розробляє проєкт документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності.

Про це в інтерв'ю "Детектору суспільного мовлення" сказав член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Ярослав Лодигін, відповідальний за телевізійну платформу.

Олександр Зінченко під час запису програми
Олександр Зінченко під час запису програми "Розсекречена історія"
Фото: пресслужби Суспільного

"Ми вступаємо у виробничий процес документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності, який вийде наступного року. Цей проєкт розробляє Олександр Зінченко.

Серіал про незалежність викликав велику зацікавленість в ЄМС (Європейська спілка мовників. – Ред.). Ми розглядаємо його як можливість зробити глобальну історію, яку побачать не тільки в Україні, але й у багатьох країнах", – сказав Ярослав Лодигін.

Він зазначив, що НСТУ оголосить мистецький конкурс на відбір продакшн-компанії, яка за сценарієм Суспільного вироблятиме цей документальний серіал.

За його словами, технічний ресурс каналу наразі обмежений, тому для виробництва нових проєктів мусять шукати сторонню допомогу.


Нагадуємо, що на "UA: Першому" виходила історична програма "Розсекречена історія" Олександра Зінченка.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.