АНОНС: міні-фестиваль LEGIO Historica Херсон

3-4 жовтня у Херсоні відбудеться історичний фестиваль. Більшість подій фестивалю - під відкритим небом

 

Програма

3 жовтня

Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара (вул. Героїв Крут, 2)

11.00 - відкриття фестивалю

11.15 - 16.00 - книжковий ярмарок

11.15 - 16.00 - локація з історичними настільними іграми

Лекційна програма

Краєзнавчий відділ (2 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

11.15 - лекція "Українська історична спадщина Литви і Криму: як Тягин змінює сучасну Херсонщину"

Наталя Бімбірайте

12.15 - лекція "Французьке "кумівство" на Півдні України"

Єгор Сидорович

13.15 - лекція "Археологічні дослідження фортеці біля Тягинки В. І. Гошкевичем у 1914 р."

Андрій Лопушинський

14.15 - Майстер-клас "Археологія за годину" (на вулиці, перед центральним входом у бібліотеку)

Сергій Немцев

15.15 - лекція "Події 1917-1921 років в Україні: "визвольні змагання" або "громадянська війна?"

Вадим Яровий

Бібліокав'ярня (3 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

11.15 - лекція "Голодомор 1932-1933 років в усній історії Півдня України"

Наталя Кузовова

12.15 - лекція "Протистояння "Червоній зірці" та "чорним орлам": країни Балтії у боротьбі за свободу 1918-1920"

Артем Петрик

Бібліографічний відділ (3 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

13.15 - лекція "Артуріана: історичний детектив тривалістю півтори тисячі років"

Кирило Галушко

14.15 - лекція "Від війська до підприємств та лісових галявин: де і як грали в футбол в Україні 1920-х?"

Євгеній Шатілов

15.15 - презентація книжки "Ми" та творча зустріч з Русланом Горовим

Програма кінопоказів

ККЗ "Ювілейний" (вул. Перекопська, 11), Велика зала

17.00 - фестиваль херсонської документалістики

18.30 - прем'єра документального фільму "Калініндорф" (Україна, 2020)

Юрій Капарулін, Лесь Касьянов

4 жовтня

Екскурсійна програма

11.00 - екскурсія "Вчені, авантюристи, праведники: старий Херсон у родинній історії Гошкевичів" (Старт - Гімназичний сквер (вул. Соборна), біля пам'ятника прикордонникам)

Антон Костенко

13.00 - екскурсія місцями єврейського гетто у Херсоні (старт - Планетарій, вул. Воронцовська, 14)

Юрій Капарулін

15.00 - Екскурсія "Херсонський модернізм: назад у майбутнє" (Старт - Херсонський річморвокзал, Одеська площа)

Андрій Луцик, Наталія Шальнова

Краєзнавчий відділ (2 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

16.00 - презентація книжок "Від Січі до Чорноморії. Запорозьке та чорноморське козацтво в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII століття" та "Станиці над Бугом. Історія Бузького козацького війська 1769-1817 рр."

Олексій Патлах

Арт-куб "Masson" (вул. Суворова, 27)

18.00 - дискусія "Відновити не можна руйнувати: якою буде доля історико-культурної спадщини Херсона?"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.