IN MEMORIAM. Помер Юрій Орлов – засновник Московської Гельсінської групи

У США в віці 96 років помер Юрій Орлов – фізик, правозахисник, дисидент, засновник Московської Гельсінської групи

Про це повідомила російська служба Радіо Свобода.

Орлов був учасником Другої світової війни, з боями дійшов до Праги, був нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеню. 1951 року закінчив фізико-технічний факультет Московського державного університету, після працював в одній з секретних лабораторій "Атомного проєкту СРСР".

 

У 1956 році Орлов був звільнений і позбавлений допуску до секретних документів на роботі. Також його виключили з КПРС за соціял-демократичні ідеї.

У 1972 році Орлов став співробітником Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СРСР, але 1973 року був звільнений за підтримку академіка Андрія Сахарова.

Орлов був членом радянської групи Amnesty International. У 1976 році став засновником і першим керівником Московської Гельсінської групи. За правозахисну діяльність переслідувався з боку КДБ.

1977 року Орлова засудили до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею про антирадянську пропаганду. Після арешту Орлова деякі західні науковці на знак протесту відмовилися співпрацювати з радянськими колегами.

У 1968 році Орлов був позбавлений радянського громадянства та примусово висланий з країни в обмін на заарештованого в США радянського розвідника. Того ж року Орлов став професором Корнелльского університету.

Автор автобіографічного роману "Небезпечні думки".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.