«Чорнобиль» отримав кінопремію BAFTA як найкращий мінісеріал

Мінісеріал «Чорнобиль» спільного виробництва телеканалів HBO і Sky Atlantic отримав девʼять нагород премії BAFTA. До цього повідомляли, що драма виборола одразу сім статуеток.

Про це йдеться на сайті премії.

 

Список нагород серіалу поповнився в номінаціях "Найкращий мінісеріал" і "Найкраща чоловіча роль". Її виборов актор Джаред Гаріс, який зіграв у серіалі головну роль — академіка Валерія Легасова.

Церемонія нагородження переможців відбувалася онлайн 31 липня. Загалом стрічка забрала 9 із 14 нагород. Повний список нагород "Чорнобиля" виглядає так:

найкраща режисерська робота (Йохан Ренк);

найкраща операторська робота;

найкращі декорації;

найкращий дизайн костюмів;

найкращий оригінальний саундтрек (Гільдур Ґуднадоттір);

найкращий звук і монтаж;

найкраща робота художника;

найкраща чоловіча роль (Джаред Гаріс).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.