На Житомирщині згоріла дерев’яна церква XVIII століття

У селі Соловіївка Брусилівського району Житомирщини вогонь знищив дерев’яну церкву, побудовану у 1789 році

Як передає Укрінформ, про пожежу інформує Управління ДСНС у Житомирській області.

"20 серпня о 12:29 до Служби порятунку "101" надійшло повідомлення про пожежу в будівлі дерев'яної церкви, що в с. Соловіївка Брусилівського району. Загоряння виявив настоятель, зі свого будинку він помітив дим, що виходив з під даху церкви. Спочатку прихожани спільно з настоятелем розпочали гасіння власними силами, але зрозумівши, що не справляються, вони зателефонували до рятувальників", - йдеться у повідомленні.

Коли прибули рятувальники, то полум'я вже повністю охопило дах церкви. Гасіння ускладнювала відсутність в селі джерела води, через що пожежники 8 разів їздили дозаправляти воду в сусідні населені пункти.

 

Пожежу ліквідували, але вогонь знищив будівлю церкви. Вдалося врятувати церковне майно та житловий будинок поруч із храмом.

За попередньою версією рятувальників, причиною займання могло стати коротке замкнення електромережі.

Як уточнив голова Брусилівської ОТГ Володимир Габенець, у Соловіївці згоріла церква Святителя Миколая, побудована у 1789 році. Він додав, що на храмі збиралися найближчим часом змінювати куполи.

Відомо, що дві статуетки євангелістів із цієї церкви знаходяться в Національному художньому музеї.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.