Кива посміявся над Небесною сотнею та Бандерою

Нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива із сарказмом запропонував перейменувати проспект Бандери та додати до Небесної сотні Джорджа Флойда

 

Народний депутат Ілля Кива від фракції Опозиційна платформа — За життя пропонує оголосити тиждень жалоби й перейменувати в Києві проспект Степана Бандери на честь Джорджа Флойда, афроамериканця, вбитого поліціянтом у США. А ще депутат висунув пропозицію канонізувати Флойда, внести його до списків Небесної сотні та виплатити його родині 10 млн доларів.

Про це повідомив сайт Главком з посиланням на Telegram-канал політика.

"У солідарність з американським народом, розділяючи їх національне горе у зв'язку з трагічною загибеллю темношкірого великомученика. Як народний депутат України пропоную оголосити тиждень жалоби й перейменувати в Києві проспект Степана Бандери в проспект Флойда", — написав Кива.

Крім того, Кива звернувся до митрополита Епіфанія з вимогою "канонізувати невинно убієнного Флойда" і призначити день його шанування в церкві. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.