Ройтбурда знову звільнили з посади директора музею

Апеляційний суд ухвалив рішення, згідно з яким Олександр Ройтбурд звільнений з посади директора Одеського художнього музею.

Про це повідомляє Думская.

 

"Одеський апеляційний суд скасував рішення Приморського райсуду міста від 10 лютого, яке, своєю чергою, скасовувало рішення облради від 4 вересня 2019 року про розірвання контракту з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом", - ідеться в повідомленні.

Зазначається, що апеляційний суд констатував: Ройтбурд був призначений на посаду відповідно до законної процедури, але все ж таки припустився низки порушень. Зокрема проводив у музеї концерти, не пустив у фонди з перевіркою депутатів, робив ремонт без погодження робіт з облрадою.

Сам Ройтбурд написав у Facebook: "Боротьба триває. Завтра почнемо рефлексувати. Я сподіваюся в Україні, крім дивних судових рішень, ще діють ЗАКОНИ з великої літери З".


Нагадаємо, відомий художник Олександр Ройтбурд 6 грудня 2017 року переміг у відбірковому конкурсі на посаду директора Одеського художнього музею. 19 березня 2018 року голова ОДА підписав п'ятирічний контракт з Ройтбурдом, призначивши його директором музею. Кандидатуру художника тоді не підтримала обласна рада.

4 вересня 2019 року облрада з ініціативи групи представників Опозиційного блоку ухвалила рішення про звільнення Ройтбурда з посади керівника музею, що викликало обурення громадськості.

Голова ОДА, керуючись вимогами Закону "Про культуру", відмовився видати розпорядження про звільнення Ройтбурда з посади, а сам художник оскаржив рішення облради в суді.

У жовтні 2019 року Міністерство культури, молоді та спорту назвало рішення про звільнення Ройтбурда безпідставним.

У лютому 2020 року суд визнав незаконним і скасував рішення Одеської облради про звільнення Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.