У нових музеях Запоріжжя покажуть "ялтинський" тролейбус і селище менонітів

У Запоріжжі анонсували відкриття двох неординарних музеїв, присвячених спеціальному транспорту й архітектурі.

Про це повідомляє Туристично-інформаційний центр міста.

 

"Незабаром у Запоріжжі відкриються 2 незвичні музеї – Музей спеціального транспорту та Музей історії архітектури", – йдеться в повідомленні.

Так, Музей спеціального транспорту зараз розбудовується на вулиці Штабній на місці колишнього зеленого господарства "Дніпроспецсталі". До 2021 року тут має з'явитися велика експозиція ретроавтівок, приватний парк із затишними алеями, сцена для проведення музичних виступів.

 

"Уже зараз у музеї просто неба представлені понад 100 рідкісних авто, серед яких, - унікальний автобус французького виробництва, "ялтинський" тролейбус, чия історія придбання дістала широке висвітлення у національних ЗМІ.

Формат та експозиція музею не повторюватимуть існуючі зібрання ретроавтомобілів. Керівник проєкту "Бухта радості" Олесь Кальницький планує остаточно облаштувати парк та відкрити музей у 2021 році, саме тоді "Бухту Радості" буде офіційно представлено запоріжцям", – зазначили в ТІЦ.

 

Крім того, невдовзі у Запоріжжі має з'явитися Музей історії архітектури. Зараз монтується його перша черга, куди входитимуть експозиції, присвячені Старому Олександрівську (так місто Запоріжжя називалося до 1921 року) та селищам менонітів.

Музей стане частиною історико-культурної інфраструктури, яка дасть можливість осягнути етапи розвитку міста та його досягнення.

Як зазначили в Туристично-інформаційному центрі, це буде перший муніципальний музей, який увійде до туристичної інфраструктури Запоріжжя.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.