На Львівщині зчинився скандал навколо ремонту будинку ХІХ століття

У селі Созань Старосамбірського району на Львівщині провели ремонт фасаду будівлі місцевого психоневрологічного інтернату. За відгуками будинок австрійської доби втратив автентичність, а його вигляд зіпсовано

10 червня Старосамбірська районна рада на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила про завершення ремонту будівлі психоневрологічного інтернату у селі Созань. На це витратили 274,6 тис.грн.

Повідомлення супроводжувалось фото будівлі до та після ремонту.

 

Зображення викликали шквал критики через втрату будівлею автентичності. Виявилось, що відремонтована будівля зведена приблизно у 1848 році.

Будівля в ході ремонту була утеплена пінопластом. Також знесено балкон та приховано псевдовікна. Унаслідок цього будинок втратив вигляд "історичного" і тепер виглядає як новозбудований.

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Холод зауважив, що це приміщення не вважається памʼяткою історії чи архітектури. І додав: "вірогідно, що ця будівля заслуговує бути пам'яткою. Розпочати процедуру внесення його (і подібних споруд) до числа нововиявлених пам'яток може кожен орган місцевого самоврядування. Ініціатором може стати також і громадська структура. Навіть тепер не пізно створити комісію та обстежити, чи післявоєнна реконструкція і свіжі ремонти ще не перекреслили такої перспективи".

Далі йшло пояснення, що органам місцевого самоврядування невигідно клопотатися про надання історичним спорудам статусу памʼяток,адже це значно здорожчує їх ремонт та утримання.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.