У Швеції розкрили вбивство прем'єра Улофа Пальме 1986 року

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем’єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем'єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому.

Спеціальну заяву сьогодні зробив прокурор Крістер Петерссон, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Expressen.

 

Пальме був застрелений 28 лютого 1986 року, після того, як він і його дружина Лісбет Пальме вийшли з кінотеатру в Стокгольмі. Вона була поранена під час нападу і пізніше упізнала стрільця - злочинця Крістера Петтерссона (за дивним збігом обставин майже ідентичне ім'я має прокурор у цій справі). Він був засуджений за вбивство Пальме, але пізніше вирок скасували, а вбивство залишалося нерозгаданою таємницею.

Сьогодні прокурор оголосив, що вбивство скоїв Стиг Енгстрьом. Він працював у страховій компанії Skandia поблизу місця вбивства, його допитували як свідка у перші дні слідства. Але як потенційного підозрюваного його почали розглядати лише кілька років тому.

Енгстрьом скоїв самогубство у 2000 році, а це означає, що йому не можуть висунути звинувачення. Було висловлено припущення, що Енгстрьом вбив Пальме через ліві погляди прем'єр-міністра.

Він брехав про моменти після вбивства, навіть стверджуючи, що намагався реанімувати Пальме. Згодом з'ясувалося, що він проходив навчання зі зброєю.

"Оскільки Стіг Енгстрьом помер, я не можу пред'являти звинувачення і не проводитиму допитів. Тому я вирішу закрити попереднє розслідування", - заявив прокурор.

Швеція поновила розслідування вбивства Пальме у 2016 році. Очолив нове розслідування головний прокурор Стокгольма Крістер Петерссон. Він понад 20 років займається розслідуванням гучних справ, в тому числі вбивства в 2003 році міністра закордонних справ Анни Лінд, яку зарізали в універмазі.

Попередній підозрюваний у справі про вбивство прем'єра Петтерссон був дрібним злочинцем і наркоманом, якого упізнала вдова прем'єра.

За кілька місяців апеляційний суд звільнив підозрюваного, відхиливши докази прокуратури. Петтерссон помер в 2004 році, за даними шведських ЗМІ, він зізнався у вбивстві перед останньою сповіддю.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.