В'ятрович дав ДБР свідчення про форум пам'яті жертв Голодомору

Колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович дав свідчення у Державному бюро розслідувань у справі щодо коштів, витрачених на проведення у 2018 році Міжнародного форуму пам'яті жертв Голодомору

Колишній голова Українського інституту національної пам'яті, народний депутат Володимир В'ятрович дав свідчення у Державному бюро розслідувань як свідок у справі щодо коштів, витрачених на проведення у 2018 році Міжнародного форуму пам'яті жертв Голодомору.

 

"Я сподіваюся, що мої достатньо виразні свідчення дали зрозуміти, що справи як такої не існує. Підстав для того, щоб проводити цю справу взагалі немає. Ці кілька десятків сторінок, які були в слідчого, що проводив допит, зібрані станом на тепер, – це, на жаль, дарма витрачений його час, тому що він, виявляється, займається цим декілька місяців.

І зараз цей допит – трохи більше години – це так само, на жаль, витрачений мій час. Я сподіваюся, що і я, і пан слідчий матимемо можливість використовувати свій час більш ефективно і раціонально на благо України...

Я наголошував на тому, що форум відбувався на виконання указу президента від 2016 року, на виконання відповідного розпорядження Кабінету міністрів 2017 року, наказів Українського інституту національної пам'яті. Це був ювілейний захід до 85-их роковин Голодомору, в якому взяло участь близько 700 людей, з них десятки людей – відомі дослідники з-за кордону".

Виконувач обов'язків керівника управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління ДБР Микола Арманов у коментарі Радіо Свобода заявив: "На допиті, зокрема, ставилися питання фінансового характеру, проте ексголова УІНП повідомив, що нічого з цього приводу не пам'ятає... Не виключено ще одного допиту, якщо буде необхідність, можливо, і не буде необхідності, але це вже в компетенції слідчого".

В'ятрович не бачить підстав для повторного допиту.

У Facebook він також написав: "Проінформував слідчого для чого і як ми організували міжнародний форум пам'яті жертв Голодомору. Певен, що наданої інформації має бути досить, аби закрити цю безглузду справу і не витрачати ані мого часу, ані коштів і часу Державного бюро розслідувань".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.