Музей Коцюбинського запустив проєкт віртуальних екскурсій

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського започаткував віртуальний проєкт "За зачиненими дверима" до дня пам’яті письменника, що відзначається 25 квітня

Про це повідомляється на офіційному сайті установи - інформує Укрінформ. 

"У період карантинних заходів, коли двері садиби письменника зачинені для відвідувачів, музей сумує за гостями. Саме тому виникла ідея влаштувати таку собі віртуальну зустріч. Новий музейний проєкт "За зачиненими дверима" – цикл коротеньких розповідей про М. Коцюбинського, його родину та оточення", – ідеться у повідомленні.

Розповіді, які двічі на тиждень у будинку письменника записуватиме заступниця директора музею з наукової роботи Наталія Коцюбинська, переноситимуть віртуальних відвідувачів у часи класика української літератури. А ще онлайн-туристи зможуть побачити листівки, фотографії, особисті речі, які свого часу оточували письменника та його родину.

Відео проєкту публікуватимуться на сайті музею та його сторінках у соціальних мережах, зокрема у Facebook. Перша розповідь там уже викладена.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.