Створено комітет для видання праць Степана Бандери

З ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців) створено видавничий комітет, завдання якого – підготувати до друку і видати збірник творів Степана Бандери.

З ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців) створено видавничий комітет, завдання якого – підготувати до друку і видати збірник творів Степана Бандери.

"Провідник ОУН залишив об'ємну і ґрунтовну теоретичну спадщину, яка насьогодні є малодоступною для широкого кола зацікавлених і є значною мірою актуальною. Саме твори Бандери є найпереконливішим вираженням його ідеалів та переконань, вони є одним з наріжних каменів ідеології і стратегії революційної ОУН. Нагадуємо, що останній раз в Україні збірник творів Бандери "Перспективи української революції" видавався в Україні ще понад 20 років тому обмеженим накладом і є бібліографічною рідкістю" - повідомляє Націоналістичний портал.

 

До видавничого комітету, який очолив відомий дослідник життя і творчості Степана Бандери, кандидат історичних наук Микола Посівнич, увійшли директор Незалежного аналітичного центру "Українські Студії Стратегічних Досліджень" Юрій Сиротюк, представник Центру Національного Відродження імені Степана Бандери Ігор Артюшенко, редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог і директор Музею національно-визвольних змагань Тернопільщини Євген Філь.

Видавничий комітет оголошує збірку коштів на видання і закликає до активної співпраці патріотичних українців на рідних землях і в діаспорі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.